Блог Василя

29.08.2013

Моя нова Gibson Les Paul Menace

Моя нова лялька нещодавно прилетіла зі Штатів.
Звук – бензопила, при роботі якої чути хрускіт кожного ріжучого зубця. Чіткість і м’ясистість нереальні.
Щодо вигляду, то він сам говорить за себе.
Гітара з характером!LP_Menace1LP_Menace2

28.08.2013

Поки Артем їв Адама, мене куштували краби.

fortЧесно, не люблю стихійних пляжів з купою тушкованих людей, солодкої вати, «холодного піва» і «трубачєк со сгущенкой». Це відчуття вловив мій товариш музикант Сашко, в гості до якого я приїхав на ці вихідні в Феодосію,sniper і ще минулого літа показав прекрасне місце, де можна відпочити від цивілізації і побути наодинці з природою. Це місце чудове також тим, що, по дорозі до нього, здійснюєш цікаву прогулянку схилами повз морський берег, минаючи руїни Генуезької фортеці, залишки військових катакомб Другої Світової і снайперських вишок прикордонної служби, що функціонували ще за Радянської влади, кайфуючи бомбезними краєвидами і відчуваючи себе героєм комп’ютерного квесту.

fort2

 

Це місце – мис св. Іллі.

Попри свою привабливість і сакральну назву, воно має доволі темне минуле: у осінньо-зимовий період тут нерідко гинули swimкораблі. Власне, тому і побудували маяк.
З точки зору місця відпочинку, то, наскільки можу припустити, людям просто лінь ходити так далеко, тим більше, що дно узбережжя кам’янисте, нерівномірне, слизьке і часом гостре. Тим не менше, так мені було ще цікавіше.

budkaУ суботу, зійшовши з поїзда, привітавшись із Сашком, який мене відвіз кинути речі в апартаменти, одразу

вирушив в дорогу. Маю звичку, особливо, в короткочасних поїздках, не витрачати жодної години марно – це твої майбутні спогади.

240820134761

Враховучи те, що по дорозі вирішив привітатись з морем тісними обіймами, більша половина шляху до мису Іллі

у мене зайняла коло двох годин.

 

Не бажаючи бути безнадійно спаленим на сонці, заскочив у руїну невеликої чотирикутної споруди, що знаходилась під маяком (ота, де сфотографовано з моря, над прірвою), і віддалено нагадувала постову будку. Чим вона колись служила насправді – досі не маю гадки.

240820134759

 

 

Це було чи не єдине місце серед гір гарячого каміння, де була тінь, тому десь ще дві годинки з 12:30 до 14:30, коли сонце найбільш безжалісне, я то дрімав, то читав свою ”Heart of Darkness” Джозефа Конрада в оригіналі.sleep

 

 

 

Згодом зрозумів, що врятуватись від опіків таки не вийшло, оскільки вже зранку сонце добре зарядило, поки був у дорозі сюди.

 

 

dot1

 

Виспавшись і начитавшись, вирушив далі. Одразу поряд натикнувся на ДОТи Другої Світової.

dot inside3

 

 

 

 

Неординарне і хвилююче те відчуття, коли стоїш на місці і дивишся в щілину, через яку колись цілився солдат у ворожий корабель. Можливо, то було останнє, що він робив у своєму житті.

dot inside1

Іронічно те, що зараз ці місця служать безкоштовним туалетом для тих, хто тут буває.

 

Отож, я майже на місці.

Скелі, чайки, гірські кози (!!!) і краби, які атакують, коли опираєшся на каміння–їх помешкання – і ніякої «сладкої пахлави» з чурчхелою на фоні морського прибою. Краса!

placemeedot2dot inside2240820134775waybacksunset

01.08.2013

Окуляри не обманюють!)

Дивлюсь зараз один з улюблених фільмів шкільких років “Stargate” в оригіналі.
Кинувся в очі крупний план Курта Рассела, де в його окулярах відбивається вся знімальна група…

…і водночас згадую, скільки я мучив Фелікса, щоб часом об’єктив його камери не відбився на деці гітари, коли кліп знімали..)
vlcsnap-2013-08-01-23h19m38s23
Втім, добре, коли, все-таки, в кадр не потрапляє зайве.

30.07.2013

Погнали!

Кажуть, що якщо хочеш писати – треба писати.
Незвично у «нових стінах», але, сподіваюсь, приживуся.
Заходьте на чай!
Blog